Перейти до вмісту

Як допомогти дітям впоратися з тривогою через війну

  • від

Як допомогти дитині впоратися з тривогою:

  • Основне правило інформаційної гігієни для дітей: чим молодша дитина, тим менше стресової інформації потрібно їй повідомляти. До прикладу з дво-, трирічкою навряд чи взагалі потрібно говорити про війну, а ось уже чотирирічній дитині достатньо буде сказати, що на кордоні нашої країни погані люди хочуть почати війну, але наша армія захистить нашу країну, а я захищу тебе. Якщо дитина більше нічого не питає, це означає, що вашої відповіді їй наразі достатньо і продовжувати не потрібно. Проте якщо маленька дитина все ж тривожиться і знову повторює запитання, то батькам варто бути послідовними та давати їй одну й ту ж саму відповідь. Швидше за все вона шукає від вас підтримки та хоче переконатися, що вона у точно безпеці і одинакові відповіді, про те, що дорослі її захистять і зроблять все щоб вирішити ситуацію, стабілізують нервову систему дитини.
  • Більш того, у будь-яких кризових ситуаціях слід пам’ятати, що дитина підсвідомо знає, що її безпека залежить від батьків і тому їй так важливо розуміти, що батьки точно знають, що робити. Тоді дитина зазвичай і сама заспокоюється. Тож якщо ви помічаєте, що у дитини продовжуються симптоми тривоги, то зверніть увагу на те, чи ви самі даєте собі раду зі своїми переживаннями та знаєте, що роботи.
  • З підлітками уже можна і варто говорити про ситуацію більше широко – їх уже цікавить чому погані речі трапляються в світі, чому починаються війни і що ми можемо зробити щоб це змінювати.
  • Основний критерій для того щоб розуміти чи потрібно продовжувати говорити з дитиною про війну – це її зацікавленість. Якщо дитина уникає розмови, в жодному разі не потрібно наполягати (за необхідності до будь-якої розмови завжди можна повернутися пізніше).

Також у дітей, на відміну від нас, дорослих, ще немає досвіду, як потрібно поводитись в критичних ситуаціях і тому важливо навчити дитину алгоритмів того, як можна собі допомогти впоратися з емоціями.

ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ:

  1. Поясніть дитині, що відчувати тривогу чи інші емоції в стресових ситуаціях – це нормально для кожної людини.
  2. Запитайте, як вона дізнається про те, що переживає і що тоді з цим робить? (це нормалізує тему тривоги і дасть дитині зрозуміти, що з вами можна говорити про свої переживання);
  3. Навчіть дитину заспокоюватись – перш за все розкажіть, як можна розпізнати симптоми тривоги (це хвилювання, розгубленість, страхи, погане фізичне самопочуття чи погані думки. У дітей це також можуть бути біль в животику, у голові, дряпання себе чи об гризування нігтів чи предметів) та разом подумайте, що може бути їх причиною. Навіть така ваша підтримка і розмова уже може частково допомогти дитині впоратися;
  4. Якщо цього буде недостатньо, то також дітям добре допомагають елементи арт-терапії: можна запропонувати дитині зобразити свій страх у малюнку або зліпити з пластиліну, а потім дозволити їй знищити малюнок, розчавити пластиліновий «страх» або трансформувати з свій страх у щось смішне (наприклад з пластиліного страховиська зробити чупа-чупс на паличці чи підставку для ручок);
  5. Також для дітей будь-якого віку буде дуже корисним мати підтримуючу рутину та відчуття спільності, яке завжди допомагає впоратися. Для цього добре домовитися з дитиною, що ви такого щодня будете робити, аби зробити життя і світ кращим: гарно вчитися і працювати, дбати про себе та близьких, допомагати армії, а також піклуватися про тих, хто зараз потребує допомоги – про друзів, про природу, про тварин.

Адже коли ми дбаємо про когось іншого це повертає нам наше відчуття сили.

Дбайте про себе, дбайте про своїх близьких і все у нас обов’язково буде добре! 🌱 (М. Франко)

Join the conversation

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *